- дравіда-шикхара
- (санскр.)Баштоподібне східчасте чи ярусне завершення храму, увінчане дзвоноподібним павільйоном, що символізувало небесну гору або сакральну Каласту — гору потойбічного світу, яка виростає із земних надр. Увінчувалися куполом у вигляді ступи зі шпилем. Насичені скульптурними зображеннями, багато декоровані Д.-ш. мали місце у архітектурі населеної дравідами Стародавньої і Середньовічної Південної Індії (порівн. нагара-шикхара).
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.